На що необхідно звернути увагу при оформленні на роботі?

Пройшовши співбесіду і вчинивши інші дії, необхідні для переконання роботодавця в тому, що ви саме той працівник, якого він шукає, наступає час оформлення необхідних документів.

КЗП називає процедуру оформлення працівника на роботу "укладенням трудового договору". Хоча цей термін ніби містить недвозначну вказівку на те, що має бути підписаний якийсь договір, але на практиці більшість трудових договорів укладається усно, і працівник навіть не усвідомлює, які саме вчинені дії слід вважати "укладенням трудового договору". Письмове ж вираження оформлення на роботі міститься в наказі чи розпорядженні власника (роботодавця) про зарахування працівника на роботу. Хоча в тому ж КЗП є посилання на те, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Окрім написання заяви про прийняття на роботу, при укладанні трудового договору громадянин також зобов’язаний надати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Що ж стосується звільнення, то тут виникає набагато більше питань, а ніж при прийомі на роботу.

По-перше, слід відзначити, що підстав для припинення трудових відносин є сім (крім тих, які можуть бути передбачені контрактом), але найпоширенішими є звільнення з ініціативи власника, з ініціативи працівника, а також за угодою сторін. Зазвичай, сторони, аби уникнути зайвих конфліктів чи тяганини з документами, домовляються, що працівник напише заяву за власним бажанням, і на основі цієї заяви видається наказ, яким працівник звільняється із займаної посади.

Це й справді найзручніший варіант для обох сторін, але варто звернути увагу на наступні моменти. Кодексом законів про працю встановлена норма, яка вказує на обов’язок власника (або уповноваженого ним органу) в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. Відповідно до ст. 116 КЗП при звiльнення працівника виплата всіх сум, що належать йому вiд підприємства, установи, органiзацiї, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пiзнiше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Варто також зазначити, що у разі звільнення працівника з ініціативи власника, він зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи.

В разi спору про розмiр сум, належних працiвниковi при звiльненнi, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен виплатити ту суму, яка підлягала б виплаті працівникові, якщо б такого спору не було.
Що ж стосується видачі трудової книжки, то тут можна привести такий невеличкий випадок з життя. В жовтні 2006 року до суду звернувся громадянин Жуков з проханням в примусовому порядку витребувати з підприємства, де він працював до 31 серпня, свою трудову книжку, а також частину заробітної плати, яку йому не виплатили.

Справа полягала в тому, що після звільнення жодних дій з боку керівництва підприємства, спрямованих на проведення розрахунків із Жуковим, здійснено не було, а це є прямим порушенням статті 47 КЗП. В суді представник підприємства посилався на те, що в день звільнення Жуков не з’являвся до бухгалтерії за розрахунком і не просив власника видати йому трудову книжку. Розглянувши справу, суд виніс рішення на користь Жукова. А пояснення цьому було наступне. В день звільнення він був присутній на роботі і навіть здавав керівнику службовий мобільний телефон. Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, власник зобов’язаний направити працівнику поштове повідомлення про необхідність отримання ним трудової книжки, а отже, видати трудову книжку є обов’язком власника, і для цього саме він має виконати всі необхідні дії. Тому посилатись на те, що Жуков не звернувся з проханням видати йому трудову книжку, є неправомірним. Так само, суд постановив, що заробітну плату позивач отримував через банкомат, а цього разу в день звільнення кошти не були перераховані на банк для проведення виплат через банкомат, а отже, Жукову не потрібно було звертатись до бухгалтерії для проведення розрахунків.

Таким чином, варто сказати, що порушуючи процедуру звільнення, ви створюєте загрозу того, що відшкодовувати завдану цим шкоду доведеться вам. Тому дотримуйтесь вимог закону, і він буде захищати, а не карати.


НА ГОЛОВНУ