Шестимісячний строк прийняття спадщини
Проблема необізнаності наших громадян із законодавством є зрозумілою. Адже хто буде витрачати свій час та зусилля для ознайомлення зі змістом законів, якщо ці знання можуть йому ніколи не знадобитися? Більше того, навіть деякі юристи, не працюючи з певною галуззю законодавства можуть бути мало обізнаними в питаннях, які вона регулює.
Цікава ситуація склалась з моїм приятелем Констянтином Зінчуком. Він працює юристом в компанії, що займається будівництвом житла і більшість часу присвячує вирішенню спорів між юридичними особами. В своїй галузі Зінчук хороший спеціаліст, але при цьому, йому ніколи не доводилось мати справу з цивільним та сімейним законодавством.
На початку осені 2005 року померла його бабуся Чубай Л.І., залишивши після себе спадок у вигляді трикімнатної квартири. Заповіту вона не складала, тому відповідно до закону, спадкоємцями майна стають її діти. У громадянки Чубай Л.І. було дві дочки Кушнір О.В. (тітка Зінчука К.В.) та Зінчук Т.М. (матір Зінчука К.В.), яка померла ще в 2000 році.
Через свою необізнаність у спадковому законодавстві Констянтин вважав, що все бабусине майно, в порядку спадкування, перейде до його тітки – пані Кушнір О.В. І лише через чотири місяці після смерті Чубай Л.І. йому зателефонувала тітка (Кушнір О.В.) і запитала чому він не подає заяву на прийняття спадщини. Тоді ж, вона повідомила йому, що внуки, спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері або батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ст. 1266 Цивільного кодексу України).
Дізнавшись про те, що він є спадкоємцем половини майна своєї бабусі Констянтин пішов до нотаріальної контори з метою написання заяви про прийняття спадщини. Але, йому відмовили у її прийнятті, через те, що у нього немає доказів, які б підтверджували його спорідненість з померлою, та ще й прізвища у них різні.
Почався тривалий процес збирання довідок. Для доведення спорідненості зі своєю бабусею Констянтину довелося отримати такі документи: 1) свідоцтво про народження Чубай (Зінчук) Татьяни Михайлівни (матері Констянтина), в якому зазначаєтья, що вона є дочкою Чубай Лариси Іванівни; 2) довідка про те, що між Чубай Татьяною Михайлівною та Зінчуком Тарасом Григоровичем (батьком Констянтина) був зареєстрований шлюб, в результаті якого Чубай Татьяна Михайлівна змінила прізвище на Зінчук; 3) свідоцтво про народження Зінчука Констянтина Тарасовича, в яком вказується, що Зінчук Т.М. є його матір’ю.
Також для оформлення права на спадщину Зінчуку потрібно було отримати свідоцтво про право власності на житло видане Чубай Л.І. та свідоцтво про смерть його бабусі.
Зібравши усі необхідні документи, він пішов до нотаріальної контори. Але йому знову було відмовлено в прийнятті заяви у зв’язку з тим, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, відлік якого починається з моменту смерті спадкодавця, як це зазначено у ст. 1270 Цивільного кодексу.
Після такого розвитку подій Констянтин взявся уважно вивчати ситуацію, яка склалась у нього і її законодавче регулювання. Переглянувши Цивільний кодекс України, Констянтин, у статті 1272 знайшов два варіанти виходу з цієї неприємної ситуації:
- по-перше, за письмовою згодою своєї тітки, яка прийнала спадщину, він має право звернутись із заявою до нотаріальної контори, де вже йому не матимуть права відмовити у зв’язку з пропущенням шестимісячного строку;
- по-друге, у разі відмови його тітки від надання йому згоди на прийняття спадщини, він має право звернутись до суду і просити призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним зави про прийняття спадщини.
У випадку з моїм приятелем все закінчилось добре. Рідна тітка – Кушнір О.В. дала йому згоду на прийняття спадщини і до суд звертатися не довелося.
В житті трапляються багато випадків, коли родичі не бажають йти на зустріч один одному або коли особа, яка пропустила шестимісячний строк для прийняття є єдиним спадкоємцем. Тоді справа про надання додаткового строку для прийняття спадщини вирішується судом. Для винесення судового рішення на користь особи, яка не встигла вчасно подати заяву їй необхідно лише довести, що причини пропуску строку є поважними.
Таким чином, кожному, хто має справу із законодавчим врегулюванням ситуації, яка у нього склалась варто знати: що б не трапилось, завжди можна знайти вихід, а часом і не один. Тому, якщо справа не складна, ви можете самостійно подивитись нормативно-правові акти, що регулюють питання, як вас цікавлять. Але якщо ви відчуваєте, що ситуація потребує втручання спеціаліста – зверніться за консультацією до юриста! Цим ви зменшите ризик того, що ви потрапите у залежність від обставин і зможете самостійно обирати варіанти своєї поведінки, не кажучи вже про уникнення матеріальних витрат.
НА ГОЛОВНУ