Порядок запровадження обмежень щодо спільної роботи родичів на підприємстві, установі, організації
Сімейний кодекс України дає визначення поняття кровного зв’язку, споріднення, тобто родинності.
Поняття кровний зв’язок (лінія споріднення) є побічним, якщо дві чи більше особи походять від спільного предка, наприклад, рідні брати і сестри походять від спільних батьків або від одного з них, двоюрідні брати і сестри від спільних дідуся і бабусі чи від когось з них.
Споріднення – це кровний зв’язок між особами, які походять одне від одного або спільного предка. Залежно від цього такий зв’язок (лінія споріднення може бути прямим або побічним. Кровний зв’язок є прямим, коли одна особа походить від іншої. Прямий зв’язок – може бути низхідним (від предків до нащадків) і висхідним (від нащадків до предків).
Повнорідними є рідні брати і сестри, які походять від спільних батьків, а неповнорідними – рідні брати і сестри, у яких лише один із батьків є спільним (якщо це батько, брати і сестри називаються єдинокровними, а якщо мати – єдиноутробними). Поняття родичі, близькі родичі регулюється статтею 32 Кримінально Процесуального Кодексу України, а також рішення Конституційного Суду України N5-рп/99 від 03.06.1999р.
Отже родичами є батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки, а також двоюрідні брати і сестри, тітка та дядько.
Стаття 251 КЗпП України визначає право власника запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, установі організації осіб, які є близькими родичами чи свояками.
У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 29.11.2004 N06-4/138 визначено обмеження щодо спільної роботи на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації інших осіб, які є близькими родичами чи свояками, якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні одне одному. Так, обмеження щодо спільної роботи на одному підприємстві власники можуть встановити щодо батьків, братів, сестер, дітей, а також батьків, братів, сестер і дітей подружжя, підтверджуючи це відповідним наказом. На підприємствах недержавної (не комунальної) власності обмеження спільної роботи родичів можуть запроваджуватися не тільки на посадах керівників, спеціалістів і службовців, але і інших роботах.
Що стосується підприємств, установ, організацій державної форми власності, то обмеження стосуються тільки близьких рідних чи свояків (батьки, подружжя, брати, сестри, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), Законом України «Про відпустки» стаття 25 запроваджено термін «рідні по крові». Обмеження діють тільки тоді, коли близькі родичі та свояки у зв’язку з виконанням трудових обов’язків безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. Звернемо увагу, що мова йде тільки про безпосередню підпорядкованість або підконтрольність.
Згідно статті 12 Закону України «Про державну службу» не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:
- визнані у встановленому порядку недієздатними;
- мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;
- у разі прийняття на державну службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками.
Постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 04.06.33 р. "Про суміщення посад і служби родичів в установах, на підприємствах і організаціях усуспільненого сектора" зі змінами, внесеними постановою Ради Міністрів УРСР від 03.11.80 р. N593, введено чітку заборону спільної служби на одному й тому самому державному чи муніципальному підприємстві, в установі, організації осіб, які перебувають у близьких родинних стосунках.
Однак дія цієї постанови не поширюється на:
1. Працівників, які займають підконтрольні виборні посади;
2. Спеціалістів сільського господарства, які працюють на с/г підприємствах державної форми власності та тих, що розташовані в сільській місцевості;
3. Працівників лінійних підприємств залізничного транспорту, (крім головних бухгалтерів та касирів цих підприємств);
4. Працівників плавскладу й експлуатаційних підприємств (за такими ж винятками);
5. Працівників з експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних та стаціонарних споруд зв’язку, радіо та телебачення;
6. Працівників пересувних спеціальних будівельних формувань (крім головних бухгалтерів і касирів);
7. Лікарів установ охорони здоров’я;
8. Наукових та педагогічних працівників;
9. Лекторів, бібліотекарів усіх наукових, навчальних та виховних закладів;
10. Артистів, художників і музикантів;
11. Працівників польових геологічних експедицій, партій, загонів тощо;
12. Спеціалістів лісового і водного господарства, освіти, медичних працівників, працівників культурно-освітніх закладів, працівників роздрібної торгівлі, а також працівників ставкових та озерних рибоводних господарств.
Отже, виходячи з наведеного на підприємствах, заснованих на недержавній і не комунальній формі власності, право обмеження спільної роботи родичів належить власнику, за наявності зазначених вище умов. Про введення обмежень спільної роботи родичів має бути виданий наказ.
НА ГОЛОВНУ